Англійський оригінал
Senika often recalls the days when she crossed the vast Great Desert of Valencia alone, lost in thought. Now surrounded by Edania's unfamiliar landscapes, she finds herself longing deeply for the desert. She asks adventurers whether they have ever crossed it, reminiscing in a languid voice about the solitude of feeling as though one were the only person left in the world. She once believed she hated the desert, yet after leaving home, it became the first place she missed. Though she tries to brush it off, a faint smile often appears when she speaks of the past.
Український переклад
Ще не перевіреноВона з тугою згадує, як самотужки перетинала безкрайню пустелю Валенсії і занурювалася в глибокі роздуми. Тепер, серед незвичних пейзажів Еданії, вона живе з непереборною тугою по пустелі. Вона запитує Шукачів пригод, чи доводилося їм перетинати пустелю, і зі звичною втомою в голосі згадує її особливу атмосферу - там вона відчувала себе так, немов залишилася одна у всьому світі. Колись вона вважала, що ненавидить пустелю, але після від'їзду з рідних країв саме вона першою приходить їй на розум. Вона щосили робить вигляд, що все добре, однак при спогадах про минуле на її обличчі з'являється легка посмішка, що видає її самотню і сентиментальну натуру.