Англійський оригінал
A member of the Secret Guards, Evelina keeps watch over the desolate mountains of Voidekaia, where a great chaos has extinguished nearly all signs of life. No living plants remain, and even traces of ancient structures have been crushed beyond recognition, yet she holds her post with a quiet diligence beyond her years. Painfully shy by nature, she becomes visibly flustered when meeting Edana, whom she has long admired. At one point, nerves get the better of her and she abruptly asks whether Edana has eaten, only to worry that even the question may have been improper. Awkward though she may be, her gentle manner reveals a sincere fondness and admiration for Edana. In barren Voidekaia, her hesitant greeting feels like one of the last traces of warmth left in the land.
Український переклад
Ще не перевіреноЕвеліна - одна з Таємних вартових. Вона спостерігає за млявими горами Войдекаї, які спустошив великий Хаос. Тут не залишилося ні живих рослин, ні навіть помітних слідів стародавніх споруд. І все ж, незважаючи на юний вік, Евеліна безмовно несе свій дозор серед цих похмурих пусток. По натурі вона дуже сором'язлива і боязка. Зустрівши Едана, яким давно захоплювалася, Евеліна губиться, бентежиться і постійно стежить за його реакцією. Від хвилювання вона раптом запитує, чи встиг він поїсти, а потім відразу починає переживати, чи не здалася її турбота неввічливою. Незважаючи на цю незручність, за її м'якими манерами ховаються щирий трепет і глибока прихильність до Едана. Обережне вітання Евеліни серед спустошених гір Войдекаї здається останнім теплом, що зберігся в цих суворих землях.