Англійський оригінал
Stationed amid a desolate land of dead, abandoned trees, Zandor often finds himself wondering why he ever left the comfort of the Sanctuary for such a harsh place. Though expected to bear his duty with solemn resolve, he is unusually candid about the hardship and confusion of facing despair firsthand. When Edana catches him voicing such complaints, he becomes deeply embarrassed and asks that they simply pretend not to have heard. His troubled words lend an even heavier air to a land already steeped in signs of ruin.
Український переклад
Ще не перевіреноВиконуючи завдання в цій пустці, де всюди валяються мертві дерева, він постійно задається питанням, чому покинув затишний храм і з власної волі відправився в настільки суворі краї. Від нього чекають серйозності і відданості обов'язку, проте сам він не приховує цілком людських почуттів і відверто говорить про біль і сум'яття, які відчуває перед лицем відчаю. Коли шановний їм Едан застає його за малодушними скаргами, він сильно губиться і по-простецьки просить його зробити вигляд, ніби він нічого не чув. Його повні тривоги слова серед зловісних передвістей загибелі лише посилюють гнітючу атмосферу цього місця.