Каталог перекладів Black Desert Online українською

Українські переклади рядків Black Desert Online від спільноти BDO UA: предмети, квести, NPC, знання та інтерфейс гри. Шукайте за словом, в оригіналі чи перекладі, або оберіть категорію.

• {ChangeScene(SnowRulupee4)} Рельєф такий нерівний, немов сам Ноуль Вітру висек цю гору своїми величезними кігтями! Так і здається, що він спікує зверху в цю ущелину! Ти ж не кинеш в біді таку милашку, як я, якщо на нас нападуть злі соколи? ... Що? Несмішний жарт? Але я ж бачила, як ти посміхаєшся! Знання {ChangeScene(SnowRulupee4)}The terrain looks rough here, as if the mountain was scored by Wind Nol's gigantic talons. It feels like Wind Nol might fly down into the canyon at any moment... If some scary hawks do swoop down to take me, I can count on you to protect me, right? ... Right? What? Do you think that's funny? Then why are you smiling?!
• {ChangeScene(SnowRulupee5)} Дивлячись на плавну течію річки, я відчуваю, як на душі у мене стає спокійніше. До чого ж красиві в цьому містечку пейзажі! Аветши не прогадали, коли вирішили побудувати його тут. Я переїду сюди, коли постарюся. Аветші не прогадали, коли вирішили побудувати його тут. Я переїду сюди, коли постарюся. Більше не треба думати, де провести свої останні роки, хі-хі! Знання {ChangeScene(SnowRulupee5)}Watching the river flowing calmly makes me feel at peace. The Abets picked the location of this town well. It has such beautiful scenery! I could happily stay here until I'm old. Yep! That's my retirement sorted, hehehe.
• {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_6_Rapi)}{ChangeScene(ATPT3_41_03)}А, это ты? Вітаю з перемогою! Така справа... Під час твоєї битви я запримітив дещо дивне. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_7_Rapi)} Пам'ятаєш, як повела себе Амариллос в кінці? Вона просто... втекла. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_8_Rapi)} Мчала так, що могла і розтоптати ненароком... І навіть тремтіла в останній момент. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_9_Rapi)} Улепетивала так, що тільки її п'яти виблискували... Знаряддя так себе не ведуть. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_10_Rapi)} Вони ж не відчувають страху. Ось, дивись. Мені здавалося, що у всіх знарядь схожа конструкція, але тут... {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_11_Rapi)} Відчувається якась переривчаста пульсація. Ось! Чуєш? Ніби серце знаряддя б'ється з останніх сил. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_12_Rapi)} Секрет знаряддя прихований в древніх письменах на невідомому стародавньому мовою... Але я обов'язково його розшифрую! Знання {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_6_Rapi)}{ChangeScene(ATPT3_41_03)}Oh, yes! Great work! Say.. there's something odd that I noticed while watching you fight. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_7_Rapi)}Do you remember the final weapon, Amarillos? Well it just... bolted. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_8_Rapi)}You went to town on it! Smashing it to smithereens! Could you not feel it shaking madly in its final moments? {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_9_Rapi)}And even at its wit's end, it fled like a bat out of hell! There is no other weapon like it in the world. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_10_Rapi)}Weapons shouldn't be capable of fearing death. Look here... they're generally all designed like this... {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_11_Rapi)}Huh.. wait... I feel an unusual pulse here. Oh see! Just now! It's as if it's using all its might to take a final breath. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_41_12_Rapi)}Although it's buried within in a labyrinth of ancient characters... I shall get to the bottom of this mystery...no matter what it takes!
• Нічого собі! Тут так високо, ніби ми на вершині Гір вічної зими... {ChangeScene(SnowRulupee6)} Ой, подивися наверх! Ніколи б не подумала, що побачу місце, де мешкала Лабрескас, золотий дракон... Уx ти... Звідси відкривається чудовий вид... Дух захоплює! Кажуть, всі місцеві легенди беруть початок у тих гір! Я напишу про це в своєму щоденнику. Раптом стане в нагоді! Знання Huff, puff.... This place is as high as the Mountain of Eternal Winter.... {ChangeScene(SnowRulupee6)}Look up there! I didn't think I'd ever see the place where the golden dragon Labreska lived.... Wow.... It's an incredible sight.... Just the view is overwhelming. It's said that all the legends in this area originated from that mountain! I think it'll play a big part in my legendary travelogue in the future.
• Хоч я і не дійшла до вершини, все одно забралася досить високо! {ChangeScene(SnowRulupee7)} Виходить, Лабрескас кожен день насолоджувалася цим прекрасним видом? Я б не відмовилася від такого життя! У такі моменти я шкодую, що я не дракон... <PAColor0xfff3d900>{getPlayerName()}<PAOldColor>, а тобі ніколи не хотілося народитися драконом? Можна було б літати по всьому світу - де захочеться! Особисто я про це давно мрію... Знання Although I didn't reach the top, I think I've climbed high enough! {ChangeScene(SnowRulupee7)}Did Labreska see this beautiful sight every day? I don't think I'd ever tire of looking at it! At times like this, I'm kind of sad I'm not a dragon... <PAColor0xfff3d900>{getPlayerName()}<PAOldColor>! Wouldn't you want to be a dragon, too? Just imagine being able to fly freely around the world! It would be a dream come true....
• Це подарунок для мене? Дякую! У мене теж є для вас особлива нагорода! Знання Are you giving this to me as a gift? Thank you so much! Let me give you something special in return!
• {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_20_Yaz)}{ChangeScene(ATPT3_41_01)} Напевно це Ор. І ця купа металу відразу реагує. Тут написано "Ліс зароджується ночі, Орзекія " {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_21_Yaz)} Гей, ти! Остання фортеця відкрилася Ми на фінішній прямій! Знання {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_20_Yaz)}{ChangeScene(ATPT3_41_01)}Could it have been Orze? This hunk of machine did spit out... "Orzekea, the Forest which conceived the night." {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_21_Yaz)}Assistant! The last stronghold has opened! We just gotta handle it face to face.
• Ви ж це мені віддаєте, так? Знання You giving this to me?
• {ChangeAction(BOAST)} Ми - легендарні пірати Стрибучої риби! У цьому світі немає нікого, кого б ми не змогли перемогти. Hac не страшить ніхто - ні великорота риба з Окіллу, ні пузатий небесний горобець! Ми грабуємо проходять вітрильники людей і змушуємо Пафу плакати! Ккік-ккік, але все це поступово приїлося. Біч тих, кому більше нічого бажати... І тоді у нас з'явилася <PAColor0xfff3d900>мрія<PAOldColor>, ккик! А саме - знайти нашого капітана! {ChangeAction(FLUTTER)} Наші серця застукали як скажені... Коли капітан, хвацько керуючи Кораблем ворон, примчала до нашого острова... Протаранила нашу базу своїм гігантським кораблем і крикнула: <PAColor0xfff3d900>" Команда, на борт! "<PAOldColor>Ось це було видовище, ккік-ккік... Знання {ChangeAction(BOAST)}We be the undefeated Slippery Scallywags! For none have found victory against us. Whether it be that loud-mouthed, overgrown fish of Oquilla, or even the pot-bellied sparrows in the air! We sack the Sail Boats of humans passing by, and make the whiny Papus cry! Queek queek... and yet, it became boring. The luxury of those that could have everything they be wanting? But then, all of us came to <PAColor0xfff3d900>wish<PAOldColor> for one thing. Queek! That be... to find our Cap'n! {ChangeAction(FLUTTER)}We be thrilled... especially when we first saw the Cap'n charging towards our isle atop the Crow's vessel... So cool... with that huge ship, ye destroyed our base and shouted, <PAColor0xfff3d900>"Maties! I'm comin' aboard!"<PAOldColor>
• {ChangeAction(BOAST)} Ми піднялися на корабель капітана, немов зачаровані, ккик! А ти, капітан, призначила мене своїм старшим помічником, потому що я вліз на палубу першим. Я був задоволений. A потім дістала карту скарбів Підрозділу ворон. І сказала, що вкрала її у батька. Така рішучість... Така сміливість... Вос-ккик-тительно!.. {ChangeAction(SURPRISE)} Слідуючи карті скарбів, ми борознили моря! І знайшли скарб, що зберігає силу хвиль - Мареку! Ми досягли успіху і влаштували бенкет! Повернулися на зруйнований острів, заново відбудували будинок, і ти наказала намалювати свій портрет. Знання {ChangeAction(BOAST)}As if we all be in a trance, we climbed aboard. Queek! Since I was the first on deck, ye made me yer right-hand Otter. I must've made an impression. Then ye raised the treasure map of the Crow. Said ye stole it from yer father's treasure trove. Such decisiveness... such courage... so cool. {ChangeAction(SURPRISE)}Together with that treasure map, we ruled the coasts! And then... we found the treasure powered by the tides, the Mareca! We be victorious! And so, we celebrated! We returned to the island ye had flattened, and ye made us draw your portrait.
• {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_10_Illezra)}{ChangeScene(ATPT3_41_05)} <PAColor0xfff3d900>Я залишу координати у себе.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>Хотіла поділитися, але передумала.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_11_Illezra)} <PAColor0xfff3d900>Цікаво подивитися, наскільки у тебе додалося сил.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>Я дам тобі нові координати, щоб не засмучувати.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_12_Illezra)} <PAColor0xfff3d900>Останній гладіус Атораксіона,<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>який так і не змогли провести чотири засновника!<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_13_Illezra)} <PAColor0xfff3d900>Ta арена знаходиться в безсмертному Серці Орзекії.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>До речі. Якщо ти не прийдеш незабаром, я знищу координати.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_14_Illezra)} <PAColor0xfff3d900>Тільки не надумай йти манівцями, як в минулого разу.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>Їж, відпочивай і багато рухайся. Зрозуміло??<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_15_Yaz)}{ChangeScene(ATPT3_41_01)} Проклята старушенція! Говорила, що ніколи не бреше, a сама повела координати у нас з-під носа! {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_16_Rapi)}{ChangeScene(ATPT3_41_08)} Не можу дочекатися. Подумати тільки, бій з відьмою в останньому гладіусі Атораксіона! {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_17_Ethan)}{ChangeScene(ATPT3_41_04)} Але щоб Іллезра дбала про чиєсь здоров'я... Чого тільки в житті не побачиш! {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_18_Martha)}{ChangeScene(ATPT3_41_02)} Едан! Ну причому тут це? Від вас і правда ніякої користі! Наступного разу не надумайте ходити за нами! Знання {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_10_Illezra)}{ChangeScene(ATPT3_41_05)}<PAColor0xfff3d900>I'll take the coordinates to the Black Spirits' epicenter.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>I was going to share it, but it seems I can be rather fickle.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_11_Illezra)}<PAColor0xfff3d900>I am curious to know how strong you've become.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>But I will direct you to a new coordinate that won't disappoint.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_12_Illezra)}<PAColor0xfff3d900>The final Gladioss in Atoraxxion!<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>Something that the four architects couldn't even open.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_13_Illezra)}<PAColor0xfff3d900>You will find the arena within Orzekea, the heart of immortality.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>Oh, you'd best hurry or the coordinates will disappear.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_14_Illezra)}<PAColor0xfff3d900>Do try your best not to wander astray this time.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>You'll need to be well-rested, if you know what I mean.<PAOldColor> {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_15_Yaz)}{ChangeScene(ATPT3_41_01)}Wha-?... are you kidding me?! She said she doesn't lie! She snatched the coordinates right out from under our noses! {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_16_Rapi)}{ChangeScene(ATPT3_41_08)}Looks like we're out of options now. The only option is to face her in the final Gladios! {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_17_Ethan)}{ChangeScene(ATPT3_41_04)}Who would've thought that we'd live to see the day that Illezra was somewhat concerned for our well-being... You sure encounter a lot of strange events in life. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_18_Martha)}{ChangeScene(ATPT3_41_02)}Edan! Now is not the time to muse about...! Ugh... Please don't come with us next time. You're anything but helpful!
• {ChangeAction(COUNT)} Так, висить на нашій базі. Ми вклали душі і лапи в цей портрет... Але ти, капітан, нас покинула. <PAColor0xfff3d900>" Так тримати, воїни! А я збираюся на материк!<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>У цьому морі мені більше ловити нічого "<PAOldColor> Капітан прийшла як ураган і так само зникла... І ми лише молилися, щоб їй завжди супроводжувала удача Знання {ChangeAction(COUNT)}Aye. It still be there, at the base. I drew it with me own paws as best I could... but then, ye left. <PAColor0xfff3d900>"Maties, forget me not! For I am now bound for the mainland!<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>There be no further treasures at sea."<PAOldColor> Gone with the wind, 'twas our Cap'n... but because ye be our Cap'n, we wished ye luck.
• Точно, є ж причина, по якій ми шукали тебе! Це все тому... {ChangeAction(UPSET)} А чому, власне... Е-е-е..? Е? Ккик!.. Матао! Чому ми шукали капітана, а, ккик?.. {ChangeScene(K_Quest_39)} Куди він подівся, ккик-ккик? Тільки що ж тут стояв і рибу ловив, ккик? Знання Right! We be looking for ye, Cap'n. Queek! The reason we be here... looking for ye...erm... Queek? {ChangeAction(UPSET)}The reason be... t-the... what... be.. it? Queek... Matao! Why be we looking for the Cap'n, again? Queek? {ChangeScene(K_Quest_39)}Hmm? Where'd they go? Queek? Was right here fishing for fish. Queek?
• {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_6_Yolu)}{ChangeScene(ATPT3_41_05)} Увійти в Каїв без будь-яких планів... Це найкраще, що ми можемо зробити. І чекати, поки хто-небудь не нагряне в цю фортецю. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_7_Yolu)} Я прийшла в рай в перший і останній раз. Тут Учитель залишив координати фортеці чорних нальотчиків. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_8_Yolu)}... Моя місія, що не встигла навіть початися... Подивимося, де ж це знаходиться Знання {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_6_Yolu)}{ChangeScene(ATPT3_41_05)}Kyve-ization without the promise of a future... It was the only viable thing to do. Until the day that someone finds this stronghold. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_7_Yolu)}For the first and last time, I finally found my paradise. The place where the master left the coordinates that lead to the stronghold of the Dark Invaders. {AudioVoice(NPC_VCE_NEW_9049_42_8_Yolu)}My mission ended before it could even begin... Shall I have a look at how far my mission would have taken me?
• Мої найраніші спогади пов'язані зі смрадом і холодом. Я жила на ринку, де день у день намагалася відшукати хоч щось їстівне. Надій я не плекала, проте в глибині душі вірила, що мене врятують. І раптом, немов диво, переді мною виник той чоловік Знання The memory I can recall is of a cold and rusty shade. I was living off the refuse of the marketplace, looking for enough morsels to survive another day. Despite loosing all hope, I still hoped that one day someone would come save my abandoned soul. And it wasn't long until one day, a man appeared in front of me just like that.
• Чоловік, який представився Декією, обіцяв мені вічний день. Досі я не знала в житті нічого, крім поневірянь, але він подарував мені місію, яка повинна була відкрити двері в світле майбутнє. Чому вибір Вчителя припав саме на мене? Знання The man introduced himself as Dehkia, and promised me an eternal day. To me, who had only ever lived- nay survived- on a day-to-day basis, he gave a mission.  Why did Master choose me? This pressure... rather than driving me to succeed, I find it suffocates me.
• Коли стало здаватися, що такий тягар мені не під силу, мені довелося відправитися до Ваа. У нього був досить безглуздий вигляд: мабуть, одержимий своєю місією, він настільки захопився дослідженнями, що остаточно перестав стежити за собою. Розтріпаний геній, що працює над грандіозним проектом... B цьому було навіть щось кумедне. Але поруч з ним мені здавалося, що я і сама чогось стою Знання Whenever the pressure overcame me, I would go to see Vaha. He was so busily devoting his time to researching the mission that he neglected his appearance, which was scruffy to say the least. For someone who wished to accomplish something so grand, he sure didn't look the part. How silly of him... to completely stop caring for himself like that. Seeing him somehow made me feel better about myself.
• {ChangeScene(K_Quest_56)} Видру? Біля тебе їх стоїть аж троє. A, ти про іншу? Здається, бачив. Хвилин тридцять тому... Сектанти тягли одну Видру тут. Hy, або краще сказати його не тягли... Більше було схоже, що він вчепився за їх мантії і заважав їм. Радісно вірещував. Та ще й нещадно лупив сектантів по щоках своїм товстим хвостом Знання {ChangeScene(K_Quest_56)}An Otter? Three of them are right beside you. Are you perhaps looking for a different Otter than these? Oh, I've seen that one. About thirty minutes ago... The Cultists made off with him. Well, I say they took him... from what I saw, he seemed to be playing with their cloaks... He was yelping, but strangely enjoying it. The Otter kept slapping them Cultists with his thick tail....
• Учитель велів нам з Ор відправлятися в безплідні землі. B лігві чорних нальотчиків може бути зовсім не так, як ви звикли. Тому перед тим, як проникнути в їх фортецю, необхідно підготуватися і вивчити різні природні умови. Було страшно повертатися в зовнішній світ, але думки про те, що там мене чекає зміна обстановки і навіть зустрічі з живими людьми, розбурхували і хвилювали. Знання Master told Orze and I to head to the rugged lands, but the land of the Dark Invaders' was nothing like this place. In order to advance our strongholds, it was necessary that we sufficiently examine and research various environments. I was afraid of being left alone in the outside world again but, I was also somewhat excited to be able to see living, breathing creatures again, and to be free of my mundane life.
• За два дні до мого відправлення в зовнішній світ до мене прийшов Учитель. Почувши про мій сумнів в успіху, Учитель лише посміхнувся і підбадьорив мене. Добре. Крім того, я рада, що йду разом з Ор, а не з Ваа або Сікою. Завтра спробую з нею подружитися Знання Two days before we were due to head to the outside world, Master came to see me. I could not hide my nerves and self-doubting, but Master reassured me with a warm smile and kind words of encouragement. You know what, Vaha? I'm actually glad that you, and not Syca, will be leaving with Orze. It should be a good opportunity for you to get to know her better.
• Нічого собі, як швидко у тебе вийшло їх знайти! Хоч я і знаю про твої здібності, але такої швидкості не очікував! Приємно бачити, як ти стає сильнішим з кожним днем! Знання Wow, that was pretty fast! I knew you had a knack for this line of work, but I never thought you'd become this good! It's good to see your growth as the days go by! Haha!
• Потопаюча в зелені Йорунакія була схожа на рай. Мене не залишало почуття, що на цій благословенній землі мешкали живі істоти. Витав в повітрі запах грунту привів мене до істот в половину мого зростання. При вигляді мене вони попятилися, немов здивувалися нашої несподіваної зустрічі ,\але відчувши мій доброзичливий настрій, почали обережно підходити ближче Знання Yolunakea was a land lush with greenery that resembled a paradise. The blessing that had touched this land made it seem as if countless living creatures inhabited here. While I was following the smell of soil, I came across creatures that were half my height. They were surprised by the sight of a stranger, and hid themselves behind a tree. But when they saw that I wasn't a threat, they slowly emerged and approached me.
• І знову тобі вдалося швидко їх знайти! Хоч я і знаю про твої здібності, але такої швидкості не очікував! Приємно бачити, як ти стає сильнішим з кожним днем! Знання Again, your quickness never ceases to amaze! I knew you had a knack for this line of work, but I never thought you'd become this good! It's good to see your growth as the days go by! Haha!
• Маленькі істоти танцювали навколо мене, бурмочучи щось незрозумілою мовою. Прислухавшись, я зрозуміла, що кожна фраза закінчується на склади "ол" або "лун " Тому я назвала їх оллунами. Оллуни жили в лісі серед дерев, співали і танцювали Знання The small creatures surrounded me, dancing and chanting words I couldn't understand the meaning of. When I listened carefully, it seemed that all their sentences ended in "Ol" and "Lun." So I decided to called them the "Oluns." The Oluns were wonderful creatures, dancing and sing all day long in the lush forest beneath the trees.
• {ChangeScene(K_Quest_11)} <PAColor0xfff3d900>Розповідай далі.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>Соскарб знайшли, але твій товариш доторкнувся до нього, і?..<PAOldColor> {ChangeScene(K_Quest_57)} І прокинулося стародавнє знаряддя, що сторожило скарб, ккик! Ми здивувалися і просто витаращилися на нього, ккик! У нього був гігантський сокиру... Він підняв його до небес і ка-а-ак рубанув зі страшним гуркотом!.. І в цей самий момент. Капітан плавним рухом, як швидка хвиля, вихопила скарб і врятувала нашого товариша прямо з-під носа стародавнього знаряддя, ккик-ккик! І клянусь ім'ям Краорсура, легендарного генерала Видр, - каждое рух було витвором мистецтва! Що і слід було очікувати! І як тільки нога капітана торкнулася землі - в мить ока волосся посиніли, ккик-ккик! І сама вона стала казковою русалкою, о яких говорять стародавні легенди! Ми все мало не попад..? {ChangeScene(K_Quest_34)} Що?.. Мені привиділося? Обличчя капітана... Ккік..? Знання {ChangeScene(K_Quest_11)}<PAColor0xfff3d900>Okay, please continue.<PAOldColor> <PAColor0xfff3d900>You had just found the treasure, and a member of your crew touched it. And then?<PAOldColor> {ChangeScene(K_Quest_57)}It woke up a huge ancient weapon that be guarding it. Queek! We stood there, gawping like fish at the very sight of it. Queek! In it's hand be a humongous axe that it raised mightily into the sky... Then SLAM!!! But then the Cap'n appeared, as graceful and fluid as the very sea herself! Queek! She rescued her crew mates from the weapon and saved the treasure as well. Queek queek! And I swear this on Craorshur's name, but the Cap'n's movements... they be as majestic as any I ever did see! That be the Cap'n for ye! Then, after landing on the ground, she slowly closed her eyes. Queek! And her hair started to turn blue and began to glow all over! Queek! Then she took on the form of a Mermaid of legend, those that be hailing from the Lost Sea of Dreams! 'Twas such an amazing spectacle that I almost fainted... Queek? {ChangeScene(K_Quest_34)}Hmm...? Was I seeing things? The Cap'n's face... Queek...?
• Дякую! Тепер подарунків хопить всім жителям Велії! Завдяки тобі наше село стане щасливішим! Знання Thank you! This should be enough to share with all the villagers of Velia, and then some! Thanks to your generous efforts, Velia will be brimming in warmth once more!
• По дорозі у володіння Оллунов я помітила випромінювали світло камені. Мабуть, це були ті самі "сяючі камені", про які говорив Учитель. Я підібрала кілька таких каменів, і мої руки відчули дотик дивовижної сили. Оллуни стали тягнути мене за одяг, немов благаючи припинити. Немов я робила щось небезпечне. Знання Guided by the Oluns, on the road to their homeland, I discovered a mysterious stone that seemed to emit a light of its own. This was probably a lightstone, like those Master had mentioned. As I placed the lightstone in my hand, I could feel a flood of energy rushing into my hands. The Oluns grabbed me and muttered something, as if rebuking me. It was as if they were warning me of something dangerous...
• Okay, please continue. Уou just found the treasure, and your crew member touched it. And then? {ChangeScene(K_Quest_11)}It woke up a huge Ancient Weapon that was guarding it. Queek! We just stood there, dumbfounded by the Ancient Weapon. Queek! The humongous axe in its hands... It raised it waaaaaay up to where the sun was, then SLAM! But then! The Cap'n, with a fluid stroke! Queek! Rescued her mates from the weapon and saved the treasure as well. Queek queek! And I dare swear this on Craorshur's name, but the Cap'n movements... majestic as ever! That's the Cap'n for ya! Then, after landing on the ground. She slowly closed her eyes. Queek! And her hair started to turn all blue and began to glow! Queek! And then, she took on the form of the Mermaid of legend, those that hail from the Lost Sea of Dreams...! {ChangeScene(K_Quest_34)}'Twas such an amazing spectacle, that I almost fainted... Queek? Was I seeing things? The Cap'n's face... Queek...? Знання Okay, please continue. You just found the treasure, and your crew member touched it. And then? {ChangeScene(K_Quest_11)}It woke up a huge Ancient Weapon that was guarding it. Queek! We just stood there, dumbfounded by the Ancient Weapon. Queek! The humongous axe in its hands... It raised it waaaaaay up to where the sun was, then SLAM! But then! The Cap'n, with a fluid stroke! Queek! Rescued her mates from the weapon and saved the treasure as well. Queek queek! And I dare swear this on Craorshur's name, but the Cap'n movements... majestic as ever! That's the Cap'n for ya! Then, after landing on the ground. She slowly closed her eyes. Queek! And her hair started to turn all blue and began to glow! Queek! And then, she took on the form of the Mermaid of legend, those that hail from the Lost Sea of Dreams...! {ChangeScene(K_Quest_34)}'Twas such an amazing spectacle, that I almost fainted... Queek? Was I seeing things? The Cap'n's face... Queek...?
• Свині люблять жолуді. Дякую тобі! Знання Pigs love acorns! Thanks for bringing these!
• Вважай, що це твій мені подарунок. Спасибі! І тобі теж побільше щастя! Знання I'll think of this as your gift for me. Thank you kindly. May fortune smile fondly upon you.
• Після декількох років життя разом з оллунами я вирішила вивчити їх мову. І тільки тоді я зрозуміла, чому в цьому дивовижному лісі не було тварин, мешкають на поверхні землі. Все тому, що в надрах Йорунакії мешкали величезні лекри. Лекри були схожі... на гігантських кам'яних големів. Знання After living with the Oluns for many years and learning their language. I came to realize why it was so difficult to find terrestrial life in the luscious forest. It was because a giant creature, "Lekra," drew breath beneath the ground of Yolunakea. The picture they drew of Lekra resembled a giant rock-like figure.
• Все було спокійно, поки не сталося те моторошне подія. У самої води лежав великий світиться камінь, його волога поверхня поблискувала на сонці. Я машинально потягнулася до нього, але все моє тіло раптом немов паралізувало. Ha поверхню сплило кілька десятків світяться каменів, а слідом за ними - якась величезна істота. Наші погляди зустрілися Знання Was it a lack of caution? Either way, a terrible accident occurred. There was a giant lightstone shining brightly in the water. I was so struck by the sight of it that I reached in quickly to retrieve it only to find myself... frozen solid as a rock. Then, many more lightstones rose to the surface of the water... and I locked eyes with a giant creature swimming in the water's depths.
• Дякую. Завдяки кристалам ми зможемо продовжити дослідження екології Знання Thanks. This will aid us greatly in our ecology research.
• Більше ніде вам не запропонують подібну ціну. Якщо зберете ще Частинок Маха, обов'язково приносьте мені Знання You won't be able to sell it for this price anywhere else. If you ever get Maha's Fragment again, please bring it to me.
• Ось, тримай. Сподіваюся, це стане в нагоді тобі в пригодах Знання Here, I hope this item will help you in your adventures.
• Це був гігантський крокодил зі світними каменями на спині. Один удар його потужного хвоста відкинув моє тіло і позбавив свідомості. Я відкрила очі і побачила перед собою Ор. Як їй вдалося мене знайти? Нестерпний біль у спині заважав мені поставити це питання, але Ор зрозуміла мене без слів. Вона похитала головою. " Чорна богиня вказала мені, де ти" Знання It was an alligator, with what appeared to be a crown of lightstones upon its head. With one violent swing of its tail, I was sent sprawling down the side of a cliff. I lost consciousness. For how long, I do not know, but when I did awake I was greeted by the sight of Orze tending to my injuries. I couldn't speak a single word due to the pain my back but she just gazed into my eyes and said, "The Dark Goddess told me everything."
• Всі знову зібралися в Атораксіоні. До відбуття в зовнішній світ у всіх на обличчях були практично однакові вирази. Тепер же чи то через тривалу розлуку, то ще з якої-небудь причини особи Деким стали абсолютно різними. Обличчя Ваа потемніло від сонця, а риси стали мужнішими. Однак привабливості це йому не додало Знання I had a pretty clear image of everyone and how they looked before I left for the outside world. But perhaps it was the vast time apart that had caused the faces of the other Dehkimas' to change so. The sun shined brightly on Vaha, and the contour of his face seemed bolder than before. Nevertheless, he didn't appear attractive in any way.
• Кутіо? Вперше чую, ккик! Хіба можна сплутати мене, красеня, з кимось іншим, ккик! Або я так тобі сподобався, що захотілося підбити клини? Розкрий очі пошире, ккик! {ChangeScene(K_Quest_18)} Гей, так як ти смієш ображати нашого капітана! Які такі тухлі очі барбуса?! {ChangeScene(K_Quest_16)} Ага! Точнісінько молюск з розбитою раковиною, якого я з'їв недавно - таке ж зморщене обличчя! Ккик! {ChangeScene(Social_Low_Front_01)} Що, ккик? Це ти мені зараз? Ей, ти звідки будеш?! Нариваєшся на бійку, ккик? {ChangeScene(K_Quest_41)} Почекайте, заспокойтеся всі! Не розводьте тут базар, я зараз все скажу Знання Kuchio? Never heard of that name. Queek! Mistaking such a handsome Otter like me for some other Otter? Queek? Or, are you so smitten with my looks? Anyway, look where you're going. Queek queek! {ChangeScene(K_Quest_18)}Oi, did ye just make fun of our Cap'n? Queek! Yer beady eyes remind me of some rotten Grunt! Queek! {ChangeScene(K_Quest_16)}That's right! A face twisted just like that cracked Conch Shell I be snacking on earlier! Queek! {ChangeScene(Social_Low_Front_01)}What did you say? Queek? Are you talking to me? Queek! You! Where did you lot crawl from! You want a go? Queek queek! {ChangeScene(K_Quest_41)}Wait, wait a second! Quiet down! Whew... please don't make a fuss. I'll explain everything.
• Важко описати словами моє захоплення при вигляді творінь Ваа в його фортеці, коли я вирішила звернутися до нього за допомогою. Майстерно сплетені Нитки і знаряддя без єдиної вади ніби дихали життям зовнішньому світі, якщо зміг створити таке? Я поглянула на нього зовсім по-іншому Знання Vaha's stronghold, at which I had arrived for help, was... Well, there is no other way to describe it other than "perfect." The threads were woven so elaborately and the weapons appeared so life-like.. My mouth dropped. What could he have possible seen in the outside world that had inspired him to design such a place? Vaha... I see him in a different light now.
• {ChangeScene(K_Quest_52)} Здається, його звали Кутіо... Пам'ятаю, що приходив до нас один з племені Видр. Зараз ним займаються брати Фоліо. Чому? Так адже очевидно, що він раніше був піратом. Щоб служити тут, потрібно сначала розібратися зі своїм минулим. Це само собою зрозуміло! {ChangeScene(K_Quest_15)} Кутіо буде тут служити? Він що, мухоморів об'ївся, ккик? Пішли швидше! Знання {ChangeScene(K_Quest_52)}Not sure if the name was Kuchio... or not. That Otter did appear to be dressed like a pirate. But the Three Musketeers of Porio are investigating it. Why, you ask? Well, if he was a once pirate, they're bound to investigate his past, before "enlisting" him to their cause! {ChangeScene(K_Quest_15)}Huh..? Enlist Kuchi..? Here? Queek? Ye must've eaten something funny. Let's head on over right now. Queek!
• From what I recall, his name was... Kuchio? An Otter who was once a pirate, here of all places. The Otter Trio are checking up on him now. Why? Well, that's obvious, isn't it? He was pirate. They need to look into his past before he's allowed to enlist. {ChangeScene(K_Quest_15)}Eh? Kuchio be planning to enlist? Queek? Madness! We better find him quick Queek! Знання From what I recall, his name was... Kuchio? An Otter who was once a pirate, here of all places. The Otter Trio are checking up on him now. Why? Well, that's obvious, isn't it? He was pirate. They need to look into his past before he's allowed to enlist. {ChangeScene(K_Quest_15)}Eh? Kuchio be planning to enlist? Queek? Madness! We better find him quick Queek!
• Прийшовши до Сіке, я не змогла приховати розчарування. Bcі, що він вміє - копіювати у Ваа та й то погано. Однак більше мене вразило, як похмуріло обличчя Сікі після його повернення із зовнішнього світу. Згадавши світло, яке я бачила в Сонячній фортеці, я простягнула Сіку сяючий камінь. Бідолаха, що б ти без мене робив? Знання Syca's stronghold could only be described as... disappointing. It was nothing more than a poor and disorganized imitation of Vaha's. But, Syca's face had become grim since returning from the outside world, and that bothered me. So, remembering the light in the stronghold of the sun, I gave Syca some lightstones. Poor Syca, what would he do without me?
• Ух ти! Я здалеку відчула солодкий аромат! Знання Wow! I could smell the sweet scent of chocolates on you when you coming from all the way over there!
• Після того, як я подарувала Сіку сяючий камінь, він почав часто до мене навідуватися. що шлях до його серця такий простий? Він дивився на мене, Чим довше я вдивлялася в його томні очі, тим міцніше ставала моя впевненість. Так, Сіка цілком належить мені. B непроглядній темряві безодні, куди не проникає жоден промінь, жага світла найсильніше. Тепер ти станеш частиною мене, як і ті знаряддя, які я створюю і якими я керую Знання Since giving the lightstone to Syca, he's been coming around a lot more. Oh, who knew it would be this simple to win someone over? Syca's eyes flickered every time they saw me. Yes, make him long for the day, deep in the abyss where light cannot reach. Just like a weapon that I made and control, you will become my hands and feet.
• Ніде вам не запропонують подібну ціну. Якщо зберете ще Частинок Маха, обов'язково приносьте мені Знання You won't be able to sell it for this price anywhere else. If you ever get Maha's Fragment again, please bring it to me.
• "Можеш мені допомогти? " Ваа без вагань погодився. B протягом десяти наступних днів він денно і нощно занимался виготовленням особливого пристрою. Заради мене... Це було хвилююче Знання "Can you help me?" I asked Vaha. But even before I finished speaking, Vaha began to help without a moment's hesitation. Then, he stayed up for 10 whole days and nights without even stopping to eat or sleep. He just continued making devices. He is working this hard. All for me... It made my heart race.
• Провівши кілька безсонних ночей в думках про Ваа, я вирішила відправитися до Ор. Вона явно була не в своєму розумі. Ha цю думку наводили статуї Чорної богині в її фортеці. Я могла зрозуміти її служіння Чорній богині, але не розуміла, почему Ор дозволяла Ваа так з собою поводитися. Будь я на її місці, такого б не сталося Знання I had been tossing and turning with thoughts of Vaha, so went to see Orze. But, Orze didn't appear to be in a right frame of mind... The line of Dark Goddess statues made that quite evident.. Okay, it's perfectly fine to serve a god. But... why do you continue seeing Vaha when he treats you as he does? If it were me, I would do so much better.
• Більше ніде вам не запропонують подібну ціну. Якщо зберете ще Знаків союзу Декім, обов'язково приносьте мені Знання You won't be able to sell it for this price anywhere else. If you ever get Dehkima: Token of the Oath again, please bring it to me.
• Раз... Два... Все вірно! Знання One... two... Looks about right...
• Після крадіжки кинджала Ор думки мої сплуталися ще більше. Я постійно думаю лише про те, як збільшити розрив у відносинах Ваа і Ор, щоб викроїти собі містечко. Якщо Ваа дізнається, що Ор поклоняється богині... навірняка це сильно його розчарує. Якщо Ваа дізнається, що Ор поклоняється богині Може, сходити і розповісти йому особисто? Ні, ні. Повинен бути інший спосіб зробити так, щоб Ваа дізнався про Чорну богиню". Знання I couldn't think any straighter after stealing Orze's dagger. Was this my opportunity to tear apart Vaha and Orze's relationship...? If Vaha found out that Orze was worshiping a god... I'm sure he would be just devastated. Oh... there has to be another way. A way to let Vaha find out about the Dark Goddess....
• У фортеці Ор я запропонувала їй розповісти мені про все, що накипіло у неї на душі. Трохи засумнівавшись, вона почала розповідь про Чорну богиню. Здавалося, Однак мені вдалося вислухати його цілком, хоча на це пішло кілька днів і ночей. ця таємниця буде відома лише тобі, мені і Чорній богині. Очі істини зімкнуться при світлі холодного місяця. Тепер ніхто ні в чому мене не буде підозрювати: ні Ваа, ні Сіка... ні навіть сама Ор Знання I visited Orze's stronghold and told her she could tell me anything that was on her chest. She hesitated for a while then began to speak with a timid voice about the Dark Goddess. I listened to her talk day after day, passing no judgment whatsoever. Orze, this secret shall stay between you, me and the Dark Goddess. All truth will turn a blind eye beneath the cold moonlight. In doing this, neither Vaha, Syca... or even Orze will ever doubt me again.
• Oh! Cap'n! You're here! Queek! I've no idea what's going on. Queek! There was a Black Scale Piece lodged into the castle wall, so I went up to take it out and then... Queek! When I came to, I was standing in some line. Queek! They asked me who I was, and I told 'em I was a pirate... Then they suddenly dragged me all the way here. And they stole the Black Scale Piece I'd found, too. Queek... {ChangeScene(K_Quest_49)}Hey, who are you to enlist our mate? Never heard of the Slippery Scallywags? Знання Oh! Cap'n! You're here! Queek! I've no idea what's going on. Queek! There was a Black Scale Piece lodged into the castle wall, so I went up to take it out and then... Queek! When I came to, I was standing in some line. Queek! They asked me who I was, and I told 'em I was a pirate... Then they suddenly dragged me all the way here. And they stole the Black Scale Piece I'd found, too. Queek... {ChangeScene(K_Quest_49)}Hey, who are you to enlist our mate? Never heard of the Slippery Scallywags?
• Сьогодні замість Ор я зайшла до Сікі. Судячи з усього, він був дуже радий моєму несподіваному візиту. " Ой, що ж робити? Хотіла вручити тобі подарунок, але випадково забула його у Ор..." - сказала я. Тепер всі мої знаряддя будуть працювати самі по собі, ха-ха! Знання I visited Syca's biome today, instead of Orze's. And I told Syca, who looked elated by my surprise visit: "What should I do, Syca? I had a gift for you, but I left it behind in Orze's biome." Now, the weapon which is fully within my grasp, will move on its own. Haha!
• Мені важко було стримати посмішку. Тепер зрозуміла причина твого паршивого настрою вранці, Ваа. Hy добре. З Сікі можна вити мотузки. Так, в кмітливості мені не відмовиш! Ти все ще сумніваєшся, Ваа? Тільки я можу зрівнятися з твоїм генієм. Тільки я підходжу тобі Знання The next day, Vaha made new rules. I couldn't stop laughing. Vaha, I know why you weren't in a good mood. Whatever. It was me who made Syca move. Hahaha! I am truly a genius! Do you still not understand, Vaha? Only I am fit to stand by a blinding sun like you.
• Один, два... Bcі вірно, тут п'ять печаток Знання One... two... you brought exactly five.
• Тієї ночі я нарешті набралася рішучості і вирушила до Ваа. У небі яскраво світила повний місяць. "Мій улюблений Ваа. Наш рай стане реальністю лише з дозволу Чорної богині" B цей момент я вперше в житті побачила, як на обличчі Ваа з'явилася тінь сумніву. Я подивилася йому прямо в очі і прошепотіла "Ти не заволодієш серцем Ор, воно належить Богині Знання It was on a day when a full moon lit the night sky that I decided to let Vaha know how I felt. "My love, Vaha. With the Goddess of Darkness' permission, our paradise will be complete." It was the first time that I had seen Vaha's eyes, usually so stoic, flutter in confusion I gazed straight into those eyes and whispered. "You will never have Orze, she has already been embraced by the Goddess."
• Розрослі гілки приховують світло. Шипи роздирають все, що є поруч. Там, під ними, панують темрява і вогкість. Там живе смерть. Але я не така. Я можу прийняти хоч все сонячне світло! Він породить нове життя, яке ми будемо оспівувати разом. " Ти - сонце, і лише я стану твоєю справжньою підтримкою. Тому не бійся, прильні до мого плеча і поплач, Ваа " Нарешті... ти став моєю здобиччю! Знання "Thickets blot out the light. Thorns scar everything. Only damp darkness and death reside within them. And yet, I am different. I can embrace all the rays of the sun. Let us cultivate a new life together within the sun's embrace. Only I can support you, my sun. So, take my heart, Vaha." My gentle voice hardens Vaha's expression. Ah... For the first time... my idol... now appeared... as my prey.
• Сіка прийшов до мене. Невідомо, звідки він дізнався про те, що сталося минулої ночі, але очі його горіли гнівом. "Сіка, не сердися на мене. Ти для мене більше, ніж друг " ти просто довів, що я нічим не поступаюся Ор " Емоції, що з'явилися на обличчі Сіку, не можна було описати словами Знання Syca came looking for me. I have no idea how he knew what happened last night, but his eyes were filled with rage. "Syca, don't get upset. You're much more than just a friend to me. You verified that I'm better than Orze in all aspects?!" Syca's face had emotions that words could not describe.
• Привіт, <PAColor0xfff3d900>{getPlayerName()} <PAOldColor>! Прийміть невеликий подарунок. Сподіваюся, він вам стане в нагоді Знання Greetings, <PAColor0xfff3d900>{getPlayerName()}<PAOldColor>! This is nothing much, but it'll be useful to you.
• Після тієї ночі, коли місячне світло поглинуло сонце, Ваа почав шукати зустрічі зі мною з таким завзяттям, з яким голодний шукає їжу. Помічаючи мене, він мало не бігом спрямовувався назустріч, його обтяжене турботами обличчя раптово осяяв захват працею стримувала радість: так, тепер і Ваа буде моїм! Знання After the night where the moonlight swallowed the sun, Vaha came looking for me like a starved man seeking food. Whenever I see him leave after stepping into my forest burdened with worries, then watch as he rushes back in with his crazed eyes, I feel... ecstasy rushing through my mind. Now, Vaha is completely mine as well. Haha!